Книга Милі кістки. Еліс Сіболд

Моє прізвище - Селмон - звучить як назва риби; а звали мене Сьюзі. У день мого вбивства, 6 грудня 1973 року, мені було чотирнадцять. Той, хто скидався більше на звіра, аніж на людину, вчинив наругу над моїм тілом, а потім розірвав його на шматочки.
Тепер, опинившись на небесах, я маю спостерігати за тим, як вбивця намагається замести сліди, а моя сім’я - змиритися зі втратою. Відтепер я безтілесна тінь. А той, хто перетворив мене на неї, здатен повторити скоєне вже з іншою дівчиною…
Я можу тільки споглядати з небес. І якби моє серце досі було здатне відчувати, воно розбилося б на друзки від того, що саме мені доведеться побачити…